Українські інтерв’юери створюють розмовні програми про політику, культуру, війну, психологію, кар’єру та особисте життя відомих людей. Частина ведучих прийшла в цифрові медіа з телебачення, тоді як інші від початку розвивали незалежні канали. Добірка популярних авторів і характеристика їхніх проєктів представлені на сторінці https://znaki.fm/uk/persons/ukrayinski-intervyueri/.
Як змінився жанр інтерв’ю в Україні
Тривалий час великі розмовні програми виходили переважно на телебаченні. Тему, тривалість ефіру та перелік гостей визначали редакції телеканалів. Ведучий працював у межах затвердженого формату, а розмова часто переривалася рекламою або обмежувалася телевізійною сіткою.
Розвиток YouTube поступово змінив цю модель. Автори отримали можливість самостійно обирати героїв, тривалість випуску, теми й манеру спілкування. Розмова може тривати кілька годин, якщо зміст утримує увагу аудиторії. Глядачі також отримали змогу безпосередньо реагувати на матеріал у коментарях.
Після початку повномасштабної війни тематика українських інтерв’ю суттєво розширилася. Поряд із розмовами із зірками почали регулярно виходити випуски з військовими, волонтерами, медиками, дипломатами, переселенцями та родичами полонених. Інтерв’ю стали не лише розвагою, а й способом документування досвіду українців.
Яніна Соколова
Яніна Соколова працює на перетині журналістики, політичного аналізу та просвітницького контенту. Одним із найвідоміших її телевізійних проєктів стало «Рандеву» на «5 каналі». У програмі ведуча спілкувалася з політиками, військовими, діячами культури та представниками громадянського суспільства.
На YouTube Соколова розвинула авторські формати «Вечір з Яніною Соколовою» і «Соромно!». Значну частину її контенту присвячено протидії російській пропаганді, аналізу політичних заяв та обговоренню суспільних проблем.
Стиль інтерв’юерки характеризується прямими запитаннями й активною участю в дискусії. Вона не обмежується роллю нейтральної модераторки та відкрито висловлює власну позицію, через що її випуски нерідко стають предметом публічних обговорень.
Раміна Есхакзай
Раміна Есхакзай започаткувала власний YouTube-проєкт у 2018 році. Спочатку канал називався «Ходят слухи» й був орієнтований переважно на інтерв’ю з представниками шоу-бізнесу. У 2023 році проєкт отримав назву RAMINA та зосередився на ширшому колі суспільно важливих тем.
Журналістка записує розмови з військовослужбовцями, волонтерами, політиками, дипломатами й людьми, які пережили окупацію або депортацію. Вона також готує репортажі з прифронтових територій і показує роботу військових підрозділів.
Раміна поєднує студійні бесіди з виїзною журналістикою. Її запитання часто стосуються не лише професійної діяльності гостя, а й особистого досвіду, страхів, мотивації та реакції на суспільну критику.
Наталія Мосейчук
Наталія Мосейчук має багаторічний досвід роботи на телебаченні. Вона була ведучою інформаційних програм і суспільно-політичного ток-шоу «Право на владу» на телеканалі «1+1».
У власних інтерв’ю Мосейчук спілкується з представниками влади, військовими, медиками, громадськими діячами та експертами. Її манера передбачає активне уточнення відповідей і повернення до питання, якщо співрозмовник намагається уникнути конкретики.
Перехід до YouTube дозволив ведучій проводити довші бесіди, ніж у традиційному телевізійному ефірі. Водночас її випуски зберігають характерні риси політичного ток-шоу: швидкий темп, емоційність і фокус на актуальному порядку денному.
Анатолій Анатоліч
Анатолій Анатоліч працював ведучим ранкових і розважальних телевізійних програм, а згодом почав розвивати власний канал. Його проєкт був відомий як «Зе Інтерв’юер», а пізніше отримав назву «АНАТОЛІЧ».
Ведучий спілкується з музикантами, акторами, блогерами, підприємцями та іншими медійними особами. Для його інтерв’ю характерна неформальна атмосфера, у якій гість може розповісти не лише про професійні досягнення, а й про родину, гроші, помилки та особисті переконання.
Після 2022 року важливим напрямом роботи Анатоліча стали матеріали про українські міста та життя людей під час війни. У межах серії «Міста» він відвідував Херсон, Харків, Миколаїв, Запоріжжя, Ізюм та інші населені пункти.
Слава Дьомін
Слава Дьомін здобув популярність як радіоведучий, а пізніше створив авторський YouTube-канал. Основу його контенту становлять інтерв’ю з артистами, блогерами, телеведучими та іншими публічними людьми.
Дьомін приділяє значну увагу особистому життю співрозмовників. Він ставить запитання про стосунки, розлучення, батьківство, фінансові труднощі та психологічні переживання. Такий підхід забезпечує випускам високий рівень емоційності, але іноді викликає дискусії щодо меж приватності.
Ведучий також випускає коротші відео з новинами шоу-бізнесу та власними коментарями. Це дозволяє каналу поєднувати великі розмови з регулярним інформаційним контентом.
Маша Єфросиніна
Маша Єфросиніна починала кар’єру на телебаченні, де працювала в ранкових, музичних і розважальних програмах. Згодом вона перенесла значну частину діяльності в цифрове середовище та почала створювати авторські інтерв’ю.
Один із її відомих форматів — «Екзамен. Нова реальність». У ньому гості говорять про життєві випробування, психологічні травми, стосунки, материнство, кар’єрні кризи та досвід війни.
Єфросиніна прагне створити довірливу атмосферу й нерідко ділиться власним досвідом. Завдяки цьому розмова будується не лише як послідовність запитань і відповідей, а як емоційний діалог двох людей.
Емма Антонюк
Емма Антонюк є авторкою YouTube-каналу «Це Ніхто Не Буде Дивитись». Назва проєкту іронічно підкреслює його орієнтацію на тривалі бесіди про складні теми, які не завжди відповідають вимогам масового розважального контенту.
Інтерв’юерка обговорює культуру, права людини, фемінізм, українську ідентичність, літературу, дискримінацію та відповідальність публічних осіб. Вона ретельно готується до розмов і повертається до суперечливих висловлювань гостя, якщо вони потребують уточнення.
Стиль Антонюк часто називають hard talk. Для нього характерні прямі запитання, відмова від компліментарності й готовність вступати в аргументовану суперечку зі співрозмовником.
Аліна Доротюк
Аліна Доротюк перенесла досвід телевізійної журналістики на власний YouTube-канал. Героями її випусків стають актори, співаки, телеведучі, блогери й представники культурної сфери.
Вона часто зосереджується на життєвих обставинах гостя, які залишаються поза звичайними новинами. У розмовах порушуються теми здоров’я, професійних криз, фінансових проблем, сімейних конфліктів і ставлення до війни.
Доротюк поєднує класичну журналістську структуру з особистою манерою спілкування. Вона ставить підготовлені запитання, але залишає можливість змінити напрям бесіди залежно від відповідей героя.
Аліна Шаманська
Аліна Шаманська відома як блогерка та ведуча авторських розмовних форматів. У її випусках представлені теми самореалізації, особистих криз, материнства, стосунків і життя українців за кордоном.
Окремим напрямом став проєкт «Діалоги сили», героями якого були військові, посадовці та інші публічні особи. Перехід від лайфстайл-контенту до суспільно-політичних розмов викликав неоднозначну реакцію аудиторії та дискусії щодо якості підготовки інтерв’ю.
Приклад Шаманської показує, що популярність автора в соціальних мережах не гарантує автоматичної довіри до нього як до політичного інтерв’юера. Робота зі складними темами потребує глибокого дослідження, перевірки фактів і розуміння контексту.
Женя Янович
Женя Янович став відомим завдяки комедійній студії «Мамахихотала», роботі сценариста й участі в гумористичних шоу. Згодом він почав створювати довші розмовні формати та подкасти.
В авторському шоу «20:23» Янович спілкується з гостями про війну, волонтерство, культуру, особисті зміни та суспільну відповідальність. Його стиль поєднує гумор із серйозною рефлексією.
Досвід коміка допомагає ведучому знімати напруження та створювати невимушену атмосферу. Водночас він не уникає розмов про помилки, репутаційні кризи та складні рішення.
Інші впливові інтерв’юери України
Українська школа інтерв’ю не обмежується авторами, які активно розвивають YouTube. Важливий внесок у жанр зробили журналісти, що працювали або продовжують працювати на телебаченні, радіо та в друкованих медіа.
Дмитро Гордон
Дмитро Гордон проводить інтерв’ю з 1990-х років. Його героями були політики, науковці, спортсмени, артисти, військові та громадські діячі. Значну частину архівних і сучасних розмов журналіст публікує на власних YouTube-каналах.
Особливістю Гордона є надзвичайно тривалий формат і детальне відтворення біографії гостя. Розмови можуть охоплювати дитинство, кар’єру, особисте життя та ставлення до історичних подій.
Алла Мазур
Алла Мазур відома насамперед як ведуча інформаційних і підсумкових програм. У розмовах із політиками, лікарями, військовими та іншими героями вона дотримується стриманої журналістської манери й приділяє увагу суспільному значенню теми.
Оксана Соколова
Оксана Соколова має значний досвід проведення політичних інтерв’ю й ток-шоу. Вона працює з представниками влади, експертами та громадськими діячами, зосереджуючись на конкретних рішеннях і відповідальності співрозмовника за публічні заяви.
Головні теми сучасних інтерв’ю
Українські розмовні проєкти охоплюють різні напрями:
- російсько-українську війну та її наслідки;
- службу військових і роботу волонтерів;
- політику, державне управління та реформи;
- культуру й українську ідентичність;
- психологічне здоров’я та подолання травматичного досвіду;
- особисте життя публічних людей;
- кар’єру, бізнес і фінанси;
- освіту, благодійність і громадську діяльність.
Огляди українських медійних персон, діячів культури, спортсменів та інших відомих людей також публікує пізнавальний вебресурс https://znaki.fm/uk/. Окрім біографій, на сайті можна знайти матеріали про компанії, визначні місця та важливі події.
Яким має бути професійний інтерв’юер
Хороше інтерв’ю потребує значно більшої підготовки, ніж простий перелік запитань. Ведучий повинен вивчити біографію героя, переглянути його попередні виступи, перевірити факти та визначити теми, які ще не були детально висвітлені.
Важливо не лише ставити запитання, а й уважно слухати відповіді. Саме під час розмови можуть виникнути уточнення, здатні розкрити гостя краще, ніж заздалегідь підготовлений сценарій.
Водночас інтерв’юер має дотримуватися професійних меж. Відверта розмова не виправдовує маніпуляцій, поширення неперевірених заяв або втручання в приватне життя без суспільної потреби.
Як оцінювати якість інтерв’ю
Популярність відео не завжди свідчить про його журналістську якість. Велика кількість переглядів може бути наслідком відомого імені гостя, скандального заголовка або вдалої рекламної кампанії.
Під час перегляду варто звертати увагу на кілька критеріїв:
- чи перевіряє ведучий суперечливі твердження гостя;
- чи відокремлюються факти від особистих оцінок;
- чи отримує співрозмовник можливість повноцінно відповісти;
- чи не вирвані цитати з контексту;
- чи позначені рекламні інтеграції;
- чи виправляє редакція виявлені помилки;
- чи має тема суспільну цінність, окрім створення скандалу.
Майбутнє українських розмовних форматів
YouTube залишається головним цифровим майданчиком для великих відеоінтерв’ю, однак дедалі активніше розвиваються аудіоподкасти й короткі вертикальні відео. Один випуск може одночасно виходити у повній версії, у форматі аудіозапису та як серія коротких фрагментів для соціальних мереж.
Зростає попит на спеціалізовані проєкти про історію, культуру, науку, військову справу, психологію та підприємництво. Аудиторія дедалі частіше обирає не універсального ведучого, а автора, який добре розуміється на конкретній темі.
Українські інтерв’юери вже виконують не тільки розважальну функцію. Вони зберігають свідчення учасників історичних подій, пояснюють складні суспільні процеси та створюють простір для дискусії. Від їхньої професійності, етики й точності значною мірою залежить якість сучасного інформаційного середовища.
